logo

Фотографии


2016 242016 272016 172016 162016 112016 22016 222016 92016 42016 102016 282016 32016 152016 202016 62016 82016 132016 122016 72016 262016 52016 252016 142016 212016 192016 2320162016 18

Вход на сайт

Вход через

 

Поиск

Правила з сольфеджіо

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 

КОРОТКА ТЕОРІЯ МУЗИКИ.                   Викладачі: Золотарьова О.В.

Романец Д.О.

1.     Звуки бувають музичні та шумові (природні, або механічні). Музичні звуки можуть бути високими і низькими.

2.     Ноти - це знаки, якими записують музику.

3.     Нотний стан або нотоносець – це 5 ліній, на яких розташовані ноти.

4.     Скрипковий ключ – ключ «соль».

5.     Звукоряд – ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

6.     Октава – частина звукоряду від ноти «до» до наступної ноти «до».

7.     Назви октав – від центру клавіатури праворуч: перша, 2-га, 3-тя, 4-та октави. Ліворуч - Мала октава, Велика, Контроктава, Субконтроктава.

8.     Тривалості нот: ціла, половинна, четвертна, восьма.

9.     Ритм – це поєднання різних тривалостей нот.

10.           Правопис штилів. До 3-ї лінії штилі пишуться вгору праворуч, а на 3-й і вище – вниз ліворуч.

11.           Такт – частина мелодії від однієї сильної долі до другої сильної долі. Між тактами стоять тактові риски.

12.           У кожному такті є сильні та слабкі долі. Перша доля завжди сильна.

13.           Метр – рівномірне чергування сильних та слабких долей у музиці.

14.           Розмір – цифри біля ключа, що вказують скільки долей у такті і якої вони тривалості.

15.           Розмір 2/4 - дводольний такт, в якому кожна доля – чверть. Перша доля сильна - друга слабка.

16.    Тонікою зветься перший стУпінь ладу. Він найголовніший і найстійкіший. Всі мелодії завершуються тонікою.

17.    Лад – це взаємовідношення міжстійкими стУпенями і нестійкими.

18.   Мажорний лад світлий, бадьорий, веселий. Мінорний – сумний,ласкавий, ніжний.

19. Стійкі ступені ладу - 1, III і V. Решта - нестійкі. Нестійкі ступені розв’язуються (тобто переходять) у стійкі.

20. Пауза – це перерив у звучанні.

21.  Запис мелодії. У мелодії з словами (вокальній) восьмі ноти пишуться окремо з «хвостиками», а без слів (інструментальній) – поєднуються по дві «під ребро».

22.  Розмір ¾. Тридольний такт, в якому кожна доля – це чверть. Перша доля сильна, а решта – слабкі.

23. Гамма - послідовність із восьми звуків від Тоніки до Тоніки. Звуки гами називаються стУпінями і позначаються римськими цифрами;I,II,III,IV,V,VI,VII,I. Восьмий ступінь – повторення першої.

24.  Тон і півтон. Півтон – це найкоротша відстань між двома сусідніми звуками (без чорної клавіши між ними), тон – це два півтони (з чорною клавішою між білими).

25. Тризвук - акорд із 3-х звуків через один (по терціях). Тризвук від першої ступені наз. Тонічним і позначається Т5/3. Всі звуки в ньому стійкі.

26. Знаки альтерації - це знаки, що підвищують і знижують звуки. Часто зустрічаються дієз (підвищує на півтон), бемоль (знижує на півтон), бекар (знак відміни). Рідко - дубль-дієз (уверх на тон), дубль-бемоль (вниз на тон). Порядок дієзів при ключі: фа, до, соль, ре, ля, ми, сі. Порядок бемолів: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

27.           Схема мажорної гами: Тон, Тон, півтон, Тон, Тон, Тон, півтон.

28.           Тональність – це висота лада.

29.           Ввідні ступені – ценестійкі звуки, що оточують Тоніку (VIIта IIст.).

30.           Тональність До мажор. Тоніка До; ключових знаків немає; стійкі звуки – до, мі, соль; тонічний тризвук - до, мі, соль; ввідні звуки – сі, ре.

31.           Тональність Соль мажор. Тоніка Соль; ключовий знак фа-діез; стійкі звуки – соль, сі, ре; тонічний тризвук – соль, сі, ре; ввідні звуки – фа-дієз, ля.

32.           Тональність Фа мажор. Тоніка Фа; ключовий знак сі-бемоль; стійкі звуки – фа, ля, до; тонічний тризвук - фа, ля, до; ввідні звуки – мі, соль.

33.           Басовий ключ – це ключ «фа». Він показує, що нота «фа» Малої октави знаходиться на 4-й лінії.

34.           Затакт – це неповний такт, який починається з слабкої долі.

35.           Нота з крапкою. Крапка біля ноти збільшує тривалість звука на половину.

36.           Тетрахорд – мелодична послідовність із чотирьох звуків.

37.           Фраза – це музичне речення. Між фразами пишеться знак «цезура». Він позначає дихання.

38.           Реприза – знак повторення.

39.           Паралельні тональності - мажорні та мінорні тональності з однаковими ключовими знаками. Мінор знаходиться на 6-му ступені мажору (через один ступінь вниз від мажорній тоніки).

40.           Тональність Ре мажор. Тоніка Ре; ключові знаки фа-дієз і до-дієз; стійкі звуки – ре, фа-дієз, ля; тонічний тризвук – ре, фа-дієз, ля; ввідні звуки – до-дієз і мі.

41.           Тональність Сі-бемоль мажор. Тоніка сі-бемоль; ключові знаки сі-бемоль та мі-бемоль; стійкі звуки – сі-бемоль, ре, фа; тонічний тризвук – сі-бемоль, ре, фа; ввідні – ля і до.

42.           Розмір 4/4. Це складний розмір із 4-х долей. Складається з двох простих розмірів (2/4+2/4). Перша доля сильна, друга – слабка, третя доля відносно сильна, четверта – слабка.

43.           Три види мінору: НАТУРАЛЬНИЙ - ступені не змінюються (схема: Тон, півтон, Тон, Тон, півтон, Тон, Тон); ГАРМОНІЧНИЙ - підвищується VII-й ступінь на півтон; МЕЛОДИЧНИЙ - у висхідному порядку підвищуються VI і VII ст., а в низхідному порядку підвищення скасовуються.

44.           Інтервал - це поєднання двох звуків. Всього 8 простих інтервалів: прима (1), секунда (2), терція (3), кварта (4), квінта (5), секста (6), септима (7), октава (8). Щоб побудувати інтервал, треба знати кількість ступенів і тонів.

45.           Консонанси та дисонанси. За звучанням інтервали поділяються на дисонанси (різкі, неблагозвучні: секунди, септими і тритони) і консонанси (милозвучні - всі інші).

46.           Інтервали можуть бути стійкими (обидва звуки стійкі; розв  ‘язання не вимагають) і нестійкі (нестійкі звуки переходять в стійкіза тяжінням).

47.           Головні ступені ладу: 1-й - тоніка (Т, t), IV-й - субдомінанта (S, s), V-й - домінанта (D, d).

48.           Головні тризвуки будуються відI, IV і Vступенів ладу. На Iст. – тонічний тризвук5/3, t5/3); на IVст. - субдомінантовий (S5/3, s5/3);на Vст.- домінантовий (D5/3, d5/3).

49.           Транспозиція - це перенесення мелодії в іншу тональність. Змінюються ключові знаки і ноти.

50.  4 види тризвуків: Мажорний тризвук (Великий) - В5/3 (в.3+м.3); Мінорний (Малий) - М5/3 (м.3+в3); Збільшений - Зб.5/3 (в.3+в.3); Зменшений - ЗМ.5/3 (м.3 + м.3).

51.           Обернення інтервалівце перенесення нижнього звука на октаву вгору, або верхнього на октаву вниз. Чисті інтервали обертаються в чисті; малістановляться великими; збільшенізменшеними і навпаки. Прима перетвориться в октаву, секунда- в септиму, терція в сексту, кварта в квінту і навпаки.

52.           Два обернення тризвуків. Перше обернення наз. секстакордом (В6 = м.3+ч4, а М6 = в.3+ч.4). ДРУГЕ обернення - квартсекстакордом (В6/4= ч.4+в.3, а М6/4=ч.4+м.3).

53.           Літерні позначення. Для літерного позначення звуків і тональностей вживаються початкові літери латинського алфавіту: А. В, С, Д, Е, F, GH. Дієз - is, Бемоль - es (виняток - Es, As, B). Мажор - dur, мінор - moll.

54.           Синкопа – це перенесення наголосу з сильною долі такту на більш слабку. Назви синкоп: внутрішньотактова, міжтактова та пауза на сильній долі.

55.           Діатоніка – це натуральні лади без підвищень та знижень.

56.           Секвенція – це послідовне переміщення мотиву на другу висоту. Буває висхідна і низхідна секвенція. Якщо всі ланки секвенції рухаються в одній тональності, то вона називається ДІАТОНІЧНОЮ.

57.           Модуляція - це перехід мелодії в іншу тональність.

58.           Тритони- це дисонуючі (тобто неблагозвучні), нестійкі інтервали, що мають три тони. Різновиди: зб.4 і зм.5. При розв’язаннізб.4-тизвуки розходяться в сексту, а зм.5-ти - сходяться в терцію. Будуються: в НАТ. МАЖОРІ - зб.4 на IVст., азм.5 на VII-му. (У ГАРМ. МАЖОРІ зб.4 на VIзниженому ст., а зм.5 - на IIст.) В НАТ.МІНОРІ зб4 на VIст, а зм.5 - на IIст. В ГАРМ. МІНОРІ. зб.4 на IV, а зм. 5 на VII підвищеному.

59.  Однойменні тональності - це мажорні та мінорні тональності з однаковими тоніками (До мажор-до мінор).

60. Септакорди - це акорди з 4-х звуків по терціях. Крайні звуки утворюють септіму.

61.  Домінантовий септакорд (Д7) будується на V ст. н.мажору і г.мінору. Склад - в3+м3+м3. Розв’язується в неповний Т5/3 з потроєним основним звуком.

62.Зменшений тризвук (Зм. 5/3). Складаеться з двох малих терцій. Крайні звуки утворюють інтервал зм.5. Будується навколо тоніки – в нат. мажорі наVIIст.; в гарм. мажорі на IIст. В нат. мінорі наII ст., а в гарм. мінорі наVII підвищеному ст. При розв’язанні звуки сходяться в терцію з подвоєним нижнім звуком.

63. Три обернення Д7: 1 обернення - Домінантовий КВІНТСЕКСТАКОРД (Д6/5). Будується наVIIст. Склад - м3+м3+в2. Розв’язується в Т5/3 з подвоєним основним звуком.

2 обернення - Домінантовий ТЕРЦКВАРТАКОРД (Д4/3). Будується на II ст.ладу. Склад - м3+в2+в3. Розв’язується в Т5/3 з подвоєним осн. зв. в октаву.

3 обр. - Домінантовий СЕКУНДАКОРД(Д2).Будується на IVст. ладу. Склад - в2+в3+м3. Розв’язується в Т6 (тонічний секстакорд) з подвоєним. осн. зв.

64.           Розмір 3/8 – це простий тридольний розмір. Тривалість кожної долі – вісімка.

65.           Розмір 6/8 – це складний шестидольний розмір. Тривалість кожної долі – вісімка. Складається з двох простих розмірів 3/8+3/8. Перша та четверта долі - сильні.

66.           Триоль це –група з 3-х нот однакової тривалості. Утворюється від розділення тривалості на 3 частини, замість традиційного ділення на 2частини.

67.           Гармонічний мажор - це мажор із зниженим VI ступінем.

68.           Характерні інтервали можна побудувати тільки в Г.мажорі і Г.мінорі. У г.мажорі: зб2 на VI зниженому ст; зм7 на VIIст .; зб.5.на VI зниженому ст.; зм4 - на IIIст. У г.мінорі: зб.2 на VIст; зм.7 наVII підвщеному ст; зб.5 на IIIст; зм4 на VII підвищеному.ст. При розв’язанні в збільшених інтервалах звуки розходяться, а в зм.- сходяться. СТІЙКІ звуки залишаються НА МІСЦІ.

69.           Збільшенний тризвук (Зб.5/3) складається з двох великих терцій; крайні звуки утворюють інтервал зб.5. Побудувати його можна тільки в гармонічних ладах - в Г.мажорі (на VI зниженому ст.), і в Г.мінорі (на III). Розв’язується в Г.мажорі в Т6/4, а в Г.мінорі в t6 (стійкі звуки залишаються на місці). Під час розв’язання Зб.тризвук розширюється в мажорі вниз, а в мінорі уверх.

70. Хроматизмами називають підвищення або зниження основних ступенів діатонічного лада. ПРОХІДНІхроматизми заповнюють проміжок між СУСІДНІМИ ступенями.Вгору - дієз, а вниз – бемоль (вгору – «до, до-дієз, ре». Вниз – «ре, ре-бемоль, до»).ДОПОМІЖНІ хроматизми вводяться між ОДНАКОВИМИ діатонічними ступенями («ре, до-дієз, ре).

71.           Ввідний септакорд будуються на VII ст. лада. МАЛИЙ ВВІДНИЙ (МVII7) - склад м3+м33; будується тільки в нат.мажорі. ЗМЕНШЕНИЙВВІДНИЙ (Зм.VII7) – склад: м3+м3+м3; будується в Г.мажорі та Г.мінорі. Розв’язується в Т5/3 з подвоєнимтерцовим звуком, АБО в Т5/3 з подвоєнимосновним звуком (ЧЕРЕЗ Д6/5).

72.           Септакорди II-го ступеня (II7) будуються на IIступені лада. SII7 - склад: м33+м3; будується в нат.мажорі. sII 7 - склад: м3+м33; будується в Г.маж. і Г.мінорі. Розв’язання - в Т5/3 (через Д 4/3).

73.           Послідовності акордів - це певний порядок чергування акордів в ладу: TST, TDT, TSDT.

74.           Складові інтервали - це інтервали ширше октави: НОНА (9ст.), ДЕЦИМА (10ст.), УНДЕЦИМА (11ст), ДУОДЕЦИМА (12ст.), ТЕРЦДЕЦИМА (13ст.), КВАРТДЕЦИМА (14ст.), КВІНТДЕЦИМА (15ст.) .

75.           Хроматична гама складається з напівтонів. У мажорі у висхідномупорядку хроматично не змінюються III і VIст., а в низхідному - I і V. В мінорі - I і Vст. (увисхідному і низхідному порядку).

76.           Лади народної музики.Пятиступіневі: МАЖОРНА ПЕНТАТОНІКА - мажор без IV і VII ст., МІНОРНА ПЕНТАТОНІКА - мінор без II і VIст.

Семиступіневі: ЛІДІЙСЬКИЙ (маж. з IV підвищ.ст.), МІКСОЛІДІЙСЬКИЙ (мажор із VII зниж.), ІОНІЙСЬКИЙ (нат. мажор); ЕОЛІЙСЬКИЙ (нат. мінор), ДОРІЙСЬКИЙ (мінор з VI підвищ.), ФРІГІЙСЬКИЙ (мінор cII зниж.), ГУЦУЛЬСЬКИЙ (мінор з підвищеними IV і VIст.), ДВІЧІ ГАРМОНІЧНИЙ МАЖОР («СХІДНИЙ», зниж.II і VI), ДВІЧІ ГАРМОНІЧНИЙ МІНОР («СХІДНИЙ» підвищ.IV і VII ст.).

77. Мелізми - знаки, що прикрашають мелодію: форшлаги, мордент, групето, тремоло, арпеджіато.

78.Каденції - завершення муз. побудови. 1ОВНА ДОСКОНАЛА каденція (коли мелодія закінчується на Iст. - тоніці); 2. ПОВНА НЕДОСКОНАЛА (закінчується на III або V ст. тонічноготризвуку), 3.ПОЛОВИННА (закінчується не на Т, а на S, або D).

79. ​​Будова мелодії. Відносно закінчена музична думка називається ПЕРІОДОМ. Він ділиться на РЕЧЕННЯ, а ті - на ФРАЗИ, МОТИВИ, СУБМОТИВИ.

80. Споріднені тональності – це тональності з найбільшим числом загальних звуків. Між тональностями 1-го ступеня споріднення різниця в ОДИН ключовий знак. Плюс мінорна субдомінанта в г.мажорі та мажорна домінанта в г. мінорі.




Константиновская школа искусств Copyright © 2015
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.