logo

Фотографии


2016 142016 152016 162016 172016 282016 102016 112016 92016 232016 272016 262016 212016 192016 182016 222016 202016 42016 122016 242016 62016 2520162016 22016 32016 132016 72016 52016 8

Вход на сайт

Вход через

 

Поиск

Правила з сольфеджіо

Рейтинг:   / 1
ПлохоОтлично 

КОРОТКА ТЕОРІЯ МУЗИКИ.                   Викладачі: Золотарьова О.В.

Романец Д.О.

1.     Звуки бувають музичні та шумові (природні, або механічні). Музичні звуки можуть бути високими і низькими.

2.     Ноти - це знаки, якими записують музику.

3.     Нотний стан або нотоносець – це 5 ліній, на яких розташовані ноти.

4.     Скрипковий ключ – ключ «соль».

5.     Звукоряд – ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

6.     Октава – частина звукоряду від ноти «до» до наступної ноти «до».

7.     Назви октав – від центру клавіатури праворуч: перша, 2-га, 3-тя, 4-та октави. Ліворуч - Мала октава, Велика, Контроктава, Субконтроктава.

8.     Тривалості нот: ціла, половинна, четвертна, восьма.

9.     Ритм – це поєднання різних тривалостей нот.

10.           Правопис штилів. До 3-ї лінії штилі пишуться вгору праворуч, а на 3-й і вище – вниз ліворуч.

11.           Такт – частина мелодії від однієї сильної долі до другої сильної долі. Між тактами стоять тактові риски.

12.           У кожному такті є сильні та слабкі долі. Перша доля завжди сильна.

13.           Метр – рівномірне чергування сильних та слабких долей у музиці.

14.           Розмір – цифри біля ключа, що вказують скільки долей у такті і якої вони тривалості.

15.           Розмір 2/4 - дводольний такт, в якому кожна доля – чверть. Перша доля сильна - друга слабка.

16.    Тонікою зветься перший стУпінь ладу. Він найголовніший і найстійкіший. Всі мелодії завершуються тонікою.

17.    Лад – це взаємовідношення міжстійкими стУпенями і нестійкими.

18.   Мажорний лад світлий, бадьорий, веселий. Мінорний – сумний,ласкавий, ніжний.

19. Стійкі ступені ладу - 1, III і V. Решта - нестійкі. Нестійкі ступені розв’язуються (тобто переходять) у стійкі.

20. Пауза – це перерив у звучанні.

21.  Запис мелодії. У мелодії з словами (вокальній) восьмі ноти пишуться окремо з «хвостиками», а без слів (інструментальній) – поєднуються по дві «під ребро».

22.  Розмір ¾. Тридольний такт, в якому кожна доля – це чверть. Перша доля сильна, а решта – слабкі.

23. Гамма - послідовність із восьми звуків від Тоніки до Тоніки. Звуки гами називаються стУпінями і позначаються римськими цифрами;I,II,III,IV,V,VI,VII,I. Восьмий ступінь – повторення першої.

24.  Тон і півтон. Півтон – це найкоротша відстань між двома сусідніми звуками (без чорної клавіши між ними), тон – це два півтони (з чорною клавішою між білими).

25. Тризвук - акорд із 3-х звуків через один (по терціях). Тризвук від першої ступені наз. Тонічним і позначається Т5/3. Всі звуки в ньому стійкі.

26. Знаки альтерації - це знаки, що підвищують і знижують звуки. Часто зустрічаються дієз (підвищує на півтон), бемоль (знижує на півтон), бекар (знак відміни). Рідко - дубль-дієз (уверх на тон), дубль-бемоль (вниз на тон). Порядок дієзів при ключі: фа, до, соль, ре, ля, ми, сі. Порядок бемолів: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

27.           Схема мажорної гами: Тон, Тон, півтон, Тон, Тон, Тон, півтон.

28.           Тональність – це висота лада.

29.           Ввідні ступені – ценестійкі звуки, що оточують Тоніку (VIIта IIст.).

30.           Тональність До мажор. Тоніка До; ключових знаків немає; стійкі звуки – до, мі, соль; тонічний тризвук - до, мі, соль; ввідні звуки – сі, ре.

31.           Тональність Соль мажор. Тоніка Соль; ключовий знак фа-діез; стійкі звуки – соль, сі, ре; тонічний тризвук – соль, сі, ре; ввідні звуки – фа-дієз, ля.

32.           Тональність Фа мажор. Тоніка Фа; ключовий знак сі-бемоль; стійкі звуки – фа, ля, до; тонічний тризвук - фа, ля, до; ввідні звуки – мі, соль.

33.           Басовий ключ – це ключ «фа». Він показує, що нота «фа» Малої октави знаходиться на 4-й лінії.

34.           Затакт – це неповний такт, який починається з слабкої долі.

35.           Нота з крапкою. Крапка біля ноти збільшує тривалість звука на половину.

36.           Тетрахорд – мелодична послідовність із чотирьох звуків.

37.           Фраза – це музичне речення. Між фразами пишеться знак «цезура». Він позначає дихання.

38.           Реприза – знак повторення.

39.           Паралельні тональності - мажорні та мінорні тональності з однаковими ключовими знаками. Мінор знаходиться на 6-му ступені мажору (через один ступінь вниз від мажорній тоніки).

40.           Тональність Ре мажор. Тоніка Ре; ключові знаки фа-дієз і до-дієз; стійкі звуки – ре, фа-дієз, ля; тонічний тризвук – ре, фа-дієз, ля; ввідні звуки – до-дієз і мі.

41.           Тональність Сі-бемоль мажор. Тоніка сі-бемоль; ключові знаки сі-бемоль та мі-бемоль; стійкі звуки – сі-бемоль, ре, фа; тонічний тризвук – сі-бемоль, ре, фа; ввідні – ля і до.

42.           Розмір 4/4. Це складний розмір із 4-х долей. Складається з двох простих розмірів (2/4+2/4). Перша доля сильна, друга – слабка, третя доля відносно сильна, четверта – слабка.

43.           Три види мінору: НАТУРАЛЬНИЙ - ступені не змінюються (схема: Тон, півтон, Тон, Тон, півтон, Тон, Тон); ГАРМОНІЧНИЙ - підвищується VII-й ступінь на півтон; МЕЛОДИЧНИЙ - у висхідному порядку підвищуються VI і VII ст., а в низхідному порядку підвищення скасовуються.

44.           Інтервал - це поєднання двох звуків. Всього 8 простих інтервалів: прима (1), секунда (2), терція (3), кварта (4), квінта (5), секста (6), септима (7), октава (8). Щоб побудувати інтервал, треба знати кількість ступенів і тонів.

45.           Консонанси та дисонанси. За звучанням інтервали поділяються на дисонанси (різкі, неблагозвучні: секунди, септими і тритони) і консонанси (милозвучні - всі інші).

46.           Інтервали можуть бути стійкими (обидва звуки стійкі; розв  ‘язання не вимагають) і нестійкі (нестійкі звуки переходять в стійкіза тяжінням).

47.           Головні ступені ладу: 1-й - тоніка (Т, t), IV-й - субдомінанта (S, s), V-й - домінанта (D, d).

48.           Головні тризвуки будуються відI, IV і Vступенів ладу. На Iст. – тонічний тризвук5/3, t5/3); на IVст. - субдомінантовий (S5/3, s5/3);на Vст.- домінантовий (D5/3, d5/3).

49.           Транспозиція - це перенесення мелодії в іншу тональність. Змінюються ключові знаки і ноти.

50.  4 види тризвуків: Мажорний тризвук (Великий) - В5/3 (в.3+м.3); Мінорний (Малий) - М5/3 (м.3+в3); Збільшений - Зб.5/3 (в.3+в.3); Зменшений - ЗМ.5/3 (м.3 + м.3).

51.           Обернення інтервалівце перенесення нижнього звука на октаву вгору, або верхнього на октаву вниз. Чисті інтервали обертаються в чисті; малістановляться великими; збільшенізменшеними і навпаки. Прима перетвориться в октаву, секунда- в септиму, терція в сексту, кварта в квінту і навпаки.

52.           Два обернення тризвуків. Перше обернення наз. секстакордом (В6 = м.3+ч4, а М6 = в.3+ч.4). ДРУГЕ обернення - квартсекстакордом (В6/4= ч.4+в.3, а М6/4=ч.4+м.3).

53.           Літерні позначення. Для літерного позначення звуків і тональностей вживаються початкові літери латинського алфавіту: А. В, С, Д, Е, F, GH. Дієз - is, Бемоль - es (виняток - Es, As, B). Мажор - dur, мінор - moll.

54.           Синкопа – це перенесення наголосу з сильною долі такту на більш слабку. Назви синкоп: внутрішньотактова, міжтактова та пауза на сильній долі.

55.           Діатоніка – це натуральні лади без підвищень та знижень.

56.           Секвенція – це послідовне переміщення мотиву на другу висоту. Буває висхідна і низхідна секвенція. Якщо всі ланки секвенції рухаються в одній тональності, то вона називається ДІАТОНІЧНОЮ.

57.           Модуляція - це перехід мелодії в іншу тональність.

58.           Тритони- це дисонуючі (тобто неблагозвучні), нестійкі інтервали, що мають три тони. Різновиди: зб.4 і зм.5. При розв’язаннізб.4-тизвуки розходяться в сексту, а зм.5-ти - сходяться в терцію. Будуються: в НАТ. МАЖОРІ - зб.4 на IVст., азм.5 на VII-му. (У ГАРМ. МАЖОРІ зб.4 на VIзниженому ст., а зм.5 - на IIст.) В НАТ.МІНОРІ зб4 на VIст, а зм.5 - на IIст. В ГАРМ. МІНОРІ. зб.4 на IV, а зм. 5 на VII підвищеному.

59.  Однойменні тональності - це мажорні та мінорні тональності з однаковими тоніками (До мажор-до мінор).

60. Септакорди - це акорди з 4-х звуків по терціях. Крайні звуки утворюють септіму.

61.  Домінантовий септакорд (Д7) будується на V ст. н.мажору і г.мінору. Склад - в3+м3+м3. Розв’язується в неповний Т5/3 з потроєним основним звуком.

62.Зменшений тризвук (Зм. 5/3). Складаеться з двох малих терцій. Крайні звуки утворюють інтервал зм.5. Будується навколо тоніки – в нат. мажорі наVIIст.; в гарм. мажорі на IIст. В нат. мінорі наII ст., а в гарм. мінорі наVII підвищеному ст. При розв’язанні звуки сходяться в терцію з подвоєним нижнім звуком.

63. Три обернення Д7: 1 обернення - Домінантовий КВІНТСЕКСТАКОРД (Д6/5). Будується наVIIст. Склад - м3+м3+в2. Розв’язується в Т5/3 з подвоєним основним звуком.

2 обернення - Домінантовий ТЕРЦКВАРТАКОРД (Д4/3). Будується на II ст.ладу. Склад - м3+в2+в3. Розв’язується в Т5/3 з подвоєним осн. зв. в октаву.

3 обр. - Домінантовий СЕКУНДАКОРД(Д2).Будується на IVст. ладу. Склад - в2+в3+м3. Розв’язується в Т6 (тонічний секстакорд) з подвоєним. осн. зв.

64.           Розмір 3/8 – це простий тридольний розмір. Тривалість кожної долі – вісімка.

65.           Розмір 6/8 – це складний шестидольний розмір. Тривалість кожної долі – вісімка. Складається з двох простих розмірів 3/8+3/8. Перша та четверта долі - сильні.

66.           Триоль це –група з 3-х нот однакової тривалості. Утворюється від розділення тривалості на 3 частини, замість традиційного ділення на 2частини.

67.           Гармонічний мажор - це мажор із зниженим VI ступінем.

68.           Характерні інтервали можна побудувати тільки в Г.мажорі і Г.мінорі. У г.мажорі: зб2 на VI зниженому ст; зм7 на VIIст .; зб.5.на VI зниженому ст.; зм4 - на IIIст. У г.мінорі: зб.2 на VIст; зм.7 наVII підвщеному ст; зб.5 на IIIст; зм4 на VII підвищеному.ст. При розв’язанні в збільшених інтервалах звуки розходяться, а в зм.- сходяться. СТІЙКІ звуки залишаються НА МІСЦІ.

69.           Збільшенний тризвук (Зб.5/3) складається з двох великих терцій; крайні звуки утворюють інтервал зб.5. Побудувати його можна тільки в гармонічних ладах - в Г.мажорі (на VI зниженому ст.), і в Г.мінорі (на III). Розв’язується в Г.мажорі в Т6/4, а в Г.мінорі в t6 (стійкі звуки залишаються на місці). Під час розв’язання Зб.тризвук розширюється в мажорі вниз, а в мінорі уверх.

70. Хроматизмами називають підвищення або зниження основних ступенів діатонічного лада. ПРОХІДНІхроматизми заповнюють проміжок між СУСІДНІМИ ступенями.Вгору - дієз, а вниз – бемоль (вгору – «до, до-дієз, ре». Вниз – «ре, ре-бемоль, до»).ДОПОМІЖНІ хроматизми вводяться між ОДНАКОВИМИ діатонічними ступенями («ре, до-дієз, ре).

71.           Ввідний септакорд будуються на VII ст. лада. МАЛИЙ ВВІДНИЙ (МVII7) - склад м3+м33; будується тільки в нат.мажорі. ЗМЕНШЕНИЙВВІДНИЙ (Зм.VII7) – склад: м3+м3+м3; будується в Г.мажорі та Г.мінорі. Розв’язується в Т5/3 з подвоєнимтерцовим звуком, АБО в Т5/3 з подвоєнимосновним звуком (ЧЕРЕЗ Д6/5).

72.           Септакорди II-го ступеня (II7) будуються на IIступені лада. SII7 - склад: м33+м3; будується в нат.мажорі. sII 7 - склад: м3+м33; будується в Г.маж. і Г.мінорі. Розв’язання - в Т5/3 (через Д 4/3).

73.           Послідовності акордів - це певний порядок чергування акордів в ладу: TST, TDT, TSDT.

74.           Складові інтервали - це інтервали ширше октави: НОНА (9ст.), ДЕЦИМА (10ст.), УНДЕЦИМА (11ст), ДУОДЕЦИМА (12ст.), ТЕРЦДЕЦИМА (13ст.), КВАРТДЕЦИМА (14ст.), КВІНТДЕЦИМА (15ст.) .

75.           Хроматична гама складається з напівтонів. У мажорі у висхідномупорядку хроматично не змінюються III і VIст., а в низхідному - I і V. В мінорі - I і Vст. (увисхідному і низхідному порядку).

76.           Лади народної музики.Пятиступіневі: МАЖОРНА ПЕНТАТОНІКА - мажор без IV і VII ст., МІНОРНА ПЕНТАТОНІКА - мінор без II і VIст.

Семиступіневі: ЛІДІЙСЬКИЙ (маж. з IV підвищ.ст.), МІКСОЛІДІЙСЬКИЙ (мажор із VII зниж.), ІОНІЙСЬКИЙ (нат. мажор); ЕОЛІЙСЬКИЙ (нат. мінор), ДОРІЙСЬКИЙ (мінор з VI підвищ.), ФРІГІЙСЬКИЙ (мінор cII зниж.), ГУЦУЛЬСЬКИЙ (мінор з підвищеними IV і VIст.), ДВІЧІ ГАРМОНІЧНИЙ МАЖОР («СХІДНИЙ», зниж.II і VI), ДВІЧІ ГАРМОНІЧНИЙ МІНОР («СХІДНИЙ» підвищ.IV і VII ст.).

77. Мелізми - знаки, що прикрашають мелодію: форшлаги, мордент, групето, тремоло, арпеджіато.

78.Каденції - завершення муз. побудови. 1ОВНА ДОСКОНАЛА каденція (коли мелодія закінчується на Iст. - тоніці); 2. ПОВНА НЕДОСКОНАЛА (закінчується на III або V ст. тонічноготризвуку), 3.ПОЛОВИННА (закінчується не на Т, а на S, або D).

79. ​​Будова мелодії. Відносно закінчена музична думка називається ПЕРІОДОМ. Він ділиться на РЕЧЕННЯ, а ті - на ФРАЗИ, МОТИВИ, СУБМОТИВИ.

80. Споріднені тональності – це тональності з найбільшим числом загальних звуків. Між тональностями 1-го ступеня споріднення різниця в ОДИН ключовий знак. Плюс мінорна субдомінанта в г.мажорі та мажорна домінанта в г. мінорі.




Константиновская школа искусств Copyright © 2015
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.