logo

Меню

Фотографии


2016 132016 182016 282016 232016 22016 72016 320162016 102016 252016 122016 42016 202016 222016 172016 142016 52016 272016 262016 162016 212016 82016 242016 192016 62016 112016 152016 9

Вход на сайт

Вход через

 

Поиск

До 75-річчя від дня народження Івана Карабиця

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 
17 січня 2020 р. відбулося чергове засідання гуртка «Юний лектор». Воно було присвячене 75-річчю з дня народження українського композитора, педагога, музично-громадського діяча – Івана Федоровича Карабиця (1945-2002).
 
Юні лектори Олексій Лазебнік та Валерія Кузьменко під керівництвом керівника лекторію (Романец Д.О.) розповіли присутнім учням про життєвий та творчий шлях нашого видатного земляка. Не оминули вони своєю увагою дитячі та юні роки композитора, які пройшли в сусідніх містах.
Іван Карабиць народився 17 січня 1945 р. у с. Ялта Донецької обл. Того ж року сім’я переїхала до м. Дзержинська (нині – Торецьк). У п'ятдесяті роки Дзержинськ був відомий не тільки високими досягненнями шахтарів. Тут швидко розвивалися паростки культури, закладені ще в довоєнні роки. У шахтарських клубах вечорами було шумно і багатолюдно, звучала музика, працювали гуртки художньої самодіяльності.
Інтерес до музики у майбутнього композитора з'явився з ранніх років. У цей період в області вже добре знали Дзержинську хорову капелу. У дитячому відділенні хору вперше прозвучав дзвінкий голос юного соліста Івана Карабиця. Він співав у шкільному хорі, відвідував музичний гурток у Будинку піонерів. Потім з'явився фортепіанний гурток, і Іван Карабиць вперше познайомився з азами гри на цьому інструменті. Викладачі вокалу і керівники гуртків виявили у хлопчика абсолютний слух і радили батькам вчити його музиці.
Пізніше, в одному із своїх численних інтерв’ю, композитор казав: «Дзержинськ обов'язково зі мною. Тому, що він в моєму серці, в моїй пам'яті! Тут живе моя мама, живуть мої учні, тепер вже колишні, тут живуть дорогі моєму серцю люди». У 2010 р. в м. Торецьку, на будинку, в якому пройшли ранні роки Карабицяі та жила його мати, встановлено меморіальну дошку. Музична школа міста, яка носить ім’я І.Карабиця, щорічно проводить конкурс для учнів мистецьких шкіл його імені.
З 1953 по 1959 рр. він навчався в Артемівському музичному училищі (нині – Бахмутскьй коледж мистецтв ім. І. Карабиця), закінчив його по класу фортепіано. Роки навчання в музичному училищі не тільки сформували Карабиця, а й розкрили його талант. Атмосфера в училищі сприяла розвитку творчої особистості. Тут ще з дореволюційних часів зберігалися чудові традиції виховання любові до музики, театру та до інших видів мистецтв. Вже на двох останніх курсах він працює концертмейстером училищного хору, тоді ж пробує себе в композиції.
У 1963–1971 рр. Карабиць навчався на композиторському факультеті Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі відомого українського композитора Б. М. Лятошинського, з 1968 р. – у класі М. М. Скорика, під керівництвом якого закінчив аспірантуру. У 1967–1975 рр. працював диригентом ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. У 1975–1983 рр. – на творчій роботі. З 1983 р. викладав у Київській консерваторії (нині Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського). З 1972 р. – член Спілки композиторів України (СКУ). У наступні роки обирався до складу правління СКУ і СК СРСР, був головою правління Музфонду України (1979–1983), заступником голови правління СКУ з питань міжнародних зв’язків та керівник комісії масових жанрів. У 1994–2000 рр. – художній керівник Національного ансамблю солістів „Київська камерата”, фундатор циклу концертів „Час камерати”. У 1990 р. став автором ідеї та постійним директором і художнім керівником Міжнародного музичного фестивалю „Київ Мюзик Фест”. Тринадцятий фестиваль „Київ Мюзик Фест’2002” було присвячено пам’яті Івана Карабиця.
У 1995 р. став одним із засновників Міжнародного благодійного фонду конкурсу пам’яті Володимира Горовиця, у 1995–2001 рр. – постійний голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. З 1998 р. – художній керівник Міжнародного музичного фестивалю „Київські літні музичні вечори”.
І. Карабиць брав участь в роботі Всеамериканської асоціації адміністраторів музичних навчальних закладів (1995, м. Міннеаполіс, США), виступав з лекціями про українську музику в Українському інституті Америки (Нью-Йорк), в Університеті штату Невада (США), був запрошений Чикагським симфонічним оркестром як composer in residence.
Оригінальне художнє мислення, зрілість світогляду, висока фахова майстерність – ці якості завжди притаманні музиці Карабиця, незалежно від тематики і жанру творів.
У його творчому доробку — симфонії, опера-ораторія «Київські фрески», хорові, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори, естрадні пісні, музика до кінофільмів та театральних вистав. Творчий спадок композитора позначений незвичайною різноманітністю, в основі якої – свідома установка на охоплення широкого кола музичних жанрів із специфічними виразними і художньо-змістовними можливостями кожного з них: від інструментальної мініатюри до масштабної симфонії, від пісні до величної ораторії.
Найголовніше в творчості І. Карабиця – благородне прагнення відповісти на найбільш актуальні події, розкрити складний і багатий світ уявлень, почуттів і духовних цінностей. Звідси – майже одночасне опрацювання несхожих галузей музичного мистецтва.
На завершення лекції учні згадали «Пісню на добро», яка прозвучала у виконанні вокального ансамблю викладачів Школи мистецтв.
 
764745цапч           8675цав
9гнгнв           нгевреуц 
976576каьрп            лриеу53                 
длшрп653
 



Константиновская школа искусств Copyright © 2015
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.