СЯЙВО РІЗДВЯНОЇ ЗІРКИ

Рейтинг:   / 10

Подробности

Создано 29.12.2016 19:55

Автор: Анна

Коляду для вас співаю,

Дай вам Боже урожаю,

Щедрих нив,садів квітучих,

Зірку в небі на Святвечір

Для дорослих і малечі.

Коляда моя лунає,

Увесь світ з Різдвом вітає

                        19 та 21 грудня викладач Золотарьова О.В. провела для учнів музично-літературні заходи, на яких школярі мали нагоду познайомитися з різдвяними звичаями та традиціями народів України і Європи, послухати українські колядки, німецькі й англо-американські різдвяно-новорічні пісні. 

Різдво стало найголовнішим (після Пасхи) й найкрасивішим святом у християнстві. Щороку весь християнський світ (з 24 на 25 грудня – католики, лютерани, а з 6 на 7 січня – православні), у 145 країнах, відзначають цей день. Більш ніж у 100 країнах світу, Різдво –  державне свято. В цей світлий день і небо, і земля славлять Сина Божого.

 В УКРАЇНСЬКІЙ культурі цикл різдвяних свят супроводжувався барвистими народними звичаями. В ці дні прийнято було здійснювати справи милосердя та щедро роздавати милостиню. Миритися та прощати образи один одному – теж давня українська традиція.

6-го січня, після богослужіння, українці готувалися вечеряти в затишному сімейному колі, але до першої вечірньої зірки ніхто не їв – постилися. Оселя була прикрашена рушниками, святковий стіл застелений вишиваною скатертиною. Уся родина була вдягнена у нарядні вишивані сорочки. В хаті пахло сіном, кутею та пиріжками. Мати накривала  стіл з 12 страв – на честь 12 апостолів, батько обов’язково благословляв кутю, дідусь із бабусею − переказували онукам спогади свого дитинства. Свято зближувало родину. В цей вечір усі почували себе дітьми Божими.

 Ввечері прийнято було колядувати, не прийняти колядників вважалось великим гріхом. Неодружена молодь, з музикантами, танцюристами, ходила по домівках (часто рядженими), з добрими побажаннями. Співали колядки, носили вертеп – народний ляльковий театр. За це колядники отримували нагороду – їжу та гроші. Ніхто не колядував заради заробітку, адже колядки – це молитви,і, співаючи їх, люди прославляють Бога та просять для всіх Божої ласки. Молитися колядками – це найкраще, що може бути. Вдосвіта ж, малі діти ходили до родичів і сусідів, щоб привітати, сповістити про народження Христа, та розповісти привітальні віршики.

 За тиждень після коляди, напередодні («старого») Нового року, українці святкували Щедрий вечір. Головна подія того вечора − щедрування – побажання добробуту, продовження роду, щедрого врожаю та приплоду худоби, щастя, здоров’я. Молодь розігрувала театральні вистави з перевдяганням − «Меланку» для дорослих, «Козу» − для дітей.  Зранку наступного дня, хлопчики, віком до 14 років, «розсівали» пшеницю по хаті та бажали господарям достатку.   

 Закінчувався цикл різдвяних свят Водохрещенням.

Найпопулярніші українські різдвяно-новорічні пісні – «Добрий вечір тобі, пане господарю» та «Щедрик». Народна пісня «Щедрик» − це перлина української пісенної творчості. В хоровій обробці видатного українського композитора Миколи Леонтовича вона отримала всесвітню популярність і стала признаним світовим шедевром.  

 У пісні добрих побажань співається про ластівку, яка прилетіла до господаря сповістити про майбутній багатий рік для його родини. За океан українська мелодія потрапила в 20-х роках. У нас  − це новорічна щедрівка, а в Англії та Америці вона (з іншими словами), під назвою «Колядка дзвіночків» або «Дзвоновий гімн», стала символом різдвяних свят.

  У більшості ЄВРОПЕЙСЬКИХ країн, Різдво – це красиве та урочисте зимове свято. Для західних християн воно є одним з головних свят у році. Католики слідкують за тим, щоб чудові різдвяні традиції ретельно дотримувалися і передавалися в незмінному вигляді із покоління в покоління. Символом вічного миру, щастя та радості, що прийшли разом з Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Звичай прикрашати різдвяну ялинку подарували світу німці.    

 У НІМЕЧЧИНІ Різдво − це улюблене свято, яке з нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Готуються до нього заздалегідь. В церковних передріздвяних службах із задоволенням беруть участь діти: співають у хорі, грають на музичних інструментах, показують спектаклі на різдвяну тематику. В храмах, для поклоніння, виставляється вертеп – скульптурна композиція, що зображує немовляти Ісуса, діву Марію, пастухів, волхвів тощо. 6 грудня до дітей приходить Святій Миколай. Ще з вечора, біля каміну, малеча вивісила шкарпетки, або поставила біля порога черевики (чи чобітки), щоб Миколай поклав туди для СЛУХНЯНИХ дітей подарунки. Ця традиція поширилася по всій Європі. 

За традицією, вже 5 століть поспіль, перед Різдвом відкривається святковий ярмарок. В центрі ярмарку, на сцені, проходять різдвяні концерти, в яких беруть участь духові оркестри, циганські гурти. Можна на площі послухати шарманку, або покататися на каруселі.

На Святвечір за німецьким столом збирається уся родина. В домі панують спокій та  затишок. В центрі столу обов’язково стоять запечений короп, смажені ковбаски (а на ранок − гусак з капустою) і різдвяна випічка – пряники, штольні з родзинками, горіхами та сухофруктами.

В ніч перед Різдвом німецькі діти з нетерпінням чекають чудес та подарунків під ялинкою. Санта Клаус з дарунками приходить до них не на Новий рік, а на Різдво 25 грудня.     

Улюблені різдвяні німецькі пісні: «О, ти радісний, благословенний, благодатний різдвяний час», «О, Ялинка».

В АНГЛІЇ прийнято прикрашати домівку зеленим (з ялинки або омели) різдвяним вінком з червоними ягодами, а вікна церков і будинків – свічками, що горять.

На Різдво англійці збираються в батьківському домі, влаштовують святкову вечерю, дарують один одному подарунки. Традиційними стравами є фарширована індичка, або смажений гусак, святковий пудинг і пиріг з сюрпризами.

Пісні-поздоровлення АМЕРИКИ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ- «Ми бажаємо вам веселого Різдва», «Срібні дзвіночки».  

Минають роки, змінюється світ, змінюється і наша країна, але традиції предків залишаються незмінними. Святкування Різдва збереглися й до сьогодні. Вони дарують нам особливий настрій і казкову атмосферу, а головне - залишають на все життя чудові й приємні спогади. Ці спогади дуже зворушливі й дорогі для нас. Вони пов’язані з дитинством і з потаємними місцями нашої душі. В них – прикрашена ялинка, по-святковому накритий стіл, молоді тато й мама, і відчуття свята в душі.

Коляда, коляда, коляда, Хай обходить вас біда.

І нехай на ваш поріг Прийде радість в Новий рік.

Щоб в добробуті цвіли, Щоб щасливо ви жили,

І щоб рік цей молодий Вам був кращим за старий.

                                                                   (Дм.Гордієнко)