logo

Меню

Фотографии


2016 172016 112016 222016 2320162016 42016 22016 242016 202016 82016 282016 152016 72016 272016 162016 102016 142016 52016 252016 132016 192016 92016 122016 182016 212016 32016 62016 26

Пошук

ВІКТОР КОСЕНКО

ВІКТОР КОСЕНКО –


МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ КОМПОЗИТОРА

 

23 грудня в лекторії «Музична вітальня» відбулася чергова зустріч любителів музичного мистецтва. Приурочена вона до 120-ти річчя з дня народження видатного українського композитора, музиканта і педагога Віктора Степановича Косенко. На музичний вечір були запрошені учні й викладачі школи мистецтв та члени атестаційної комісії.

                                           

 

Проводили заняття лекторію Романец Д.О. та учасниця гуртка «Юний лектор», учениця 6 класу − Власенко Марія. Доповідачі, як завжди, виступали в якості рівноправних партнерів. Цікаво та захоплююче вони познайомили слухачів з маловідомими та забутими сторінками життя й творчості провідного українського митця ХХ століття, розповіли про його культурно-просвітницьку та концертну діяльність на Донбасі. Засобом інтеграції в образотворче мистецтво стала вдала добірка репродукцій художніх та скульптурних портретів і фотоматеріалів, що стосуються життя В.Косенка. Ці роботи допомогли доповідачам більш детально та наглядно донести до слухачів пропоновану тему.

 

 

Порадували слухачів і музичні ілюстратори творів В.Косенка. Це учні А.В.Федотової: Барсегян Наре («Казка»), Фоменко Софія (Гумореска»), Карташов Влад («Втіха») та Т.Ф. Ліпко – Ярославська А. («Танцювальна»).  Маленькі виконавці поставилися до виступу дуже відповідально. До того ж, було видно, що гра для публіки приносить їм не тільки творче хвилювання, а й доставляє радість і задоволення.

 

 

В кінці 30-х років керівники музичного життя України запропонували музикантам гастролі на 30 концертів по рудникам та шахтам Донбасу. Косенко з великою радістю дав свою згоду. Глибокої осені 1928-1929 рр. молодий Косенко разом із юною співачкою Оксаною Колодуб вирушили на Донбас. Концертна подорож тривала три місяці. Маршрут її проліг із тодішньої столиці України Харкова по містах і селищах Донбасу – одного з найскладніших тоді в культурно-освітньому відношенні промислових районів України. Метою гастролей стала пропаганда класичної та сучасної української музики.
Винятковість поїздки була в тому, що В. Косенко став ПЕРШИМ (!) українським композитором (до того ж, ще й в ролі піаніста-соліста, концертмейстера, лектора), котрий приїхав в цей регіон з подібною просвітницькою місією.
Що ж спонукало композитора наважитись на таку подорож? Аби збагнути це, спробуємо зануритися у вкрай складну атмосферу мистецького життя кінця 1928-1929 рр.
На початку 1928р. було утворене Українське філармонічне товариство (Укрфіл). Одним з першочергових завдань його було - поглибити «музично-освітню» роботу з населенням. При цьому, «основну увагу треба було звернути на використання й широку популяризацію української музики».
Людина далека від політики, справжній інтелігент, Косенко стояв осторонь тодішніх дискусій і зборів. Його естетичне кредо базувалось на вірі в людину, доброті, обстоюванні високих класичних норм в мистецтві.

 

 

 

 

Опинившись на Донбасі, вирваний із звичного середовища, Косенко віч-на-віч стикається з реальною, відчуває невідповідність між нею і своїми романтично-ілюзорними мріями про «щось хороше, зовсім нове». Там, в далеких шахтарських селищах, ця дійсність отверезила його, змусила новими очима роздивитись довкілля. Вона постала перед ним нелюдськими умовами праці шахтарів, непролазною грязюкою, холодом неопалених приміщень, в яких відбувалися концерти, непродуманістю і напруженістю гастрольних буднів, а найголовніше – непідготовленістю і низьким слухацьким рівнем аудиторії, яка, подекуди, вперше чула українську музику. «Від сьогодні пішов другий місяць моєї відсутності. Лише місяць, а скільки я помандрував, пережив, перемучився», − відмічав Косенко в листі до дружини.
Як же проходили концерти? Про це згадує Оксана Колодуб: «Програма наших концертів складалася з двох відділень. Починав Косенко, виконував кілька своїх фортепіанних творів. Потім я співала його романси: «Колискова», «Вітер легкокрилий», «Я чекав тебе» та інші (всі українською мовою). І, звичайно, «На майдані», яку часто доводилося біссіровать. Цей романс-пісню він присвятив мені, як першій виконавиці. У другому відділенні, Косенко знову виконував свої твори, а я співала в його супроводі романси і пісні Лисенко, Степового, Стеценка і сучасних українських композиторів: Козицького, Ревуцького, Вериківського та інших. «Почуваю себе багатшим і добрішим»,  писав композитор, ...адже робітники, що слухали нас, не мали можливості приїхати на концерти…».

 

 

 

 

Нажаль важкі дороги та побут не тільки дуже засмучували та втомлювали, але й суттєво підірвали здоров’я композитора. Адже в ті роки і Віктору Івановичу і Оксані Колодуб  доводилося їздити не у м’яких вагонах, а на «лінійці» по щиколотку в бруді, їм часто доводилося сходити з «лінійки» і, залишивши на ній тільки багаж, йти пішки досить великі відстані. Це дуже втомлювало та вбивало настрій. По приїзду до місця призначення всі потребували тривалого відпочинку, займалися приведенням до ладу свого одягу та взуття, яке часто не витримувало тривалого перебування у багнюці, та промокаючи, застуджувало ноги. Наслідки цього позначилися у Віктора Івановича на нирках - після поїздки він захворів запаленням нирок та недужав 11 місяців. За словами дружини Косенка, саме ця поїздка, яка здійснювалася в таких тяжких умовах, прискорила передчасну смерть композитора.  
Донбаські концерти, які розтягнулися на два місяці - листопад, грудень 1928 р. - Проходили з таким успіхом, що Укрфіл запропонувала артистам виїзд за кордон на березень - квітень 1929 р. (по три концерти: у Відні, Берліні, Львові та Празі). Все вже було приготовлено, отримані закордонні паспорти, надруковані афіші, але я в цей час важко захворіла Оксана Колодуб і поїздку було скасовано. Ось такою була гастрольна подорож на Донбас.


 Підводячи підсумки, треба зазначити, що ми маємо пам’ятати яке велике значення для культурного життя нашого регіону мала ця подорож, але водночас, вона мала тяжкі наслідки для здоров’я митця. Пам’ять про видатного українського композитора В.С.Косенка, як і його музика, продовжують жити в усій Україні, і належать вже не тільки їй, але й музичній культурі всього світу.

 

 

 




Константиновская школа искусств Copyright © 2015
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.